За інформацією Українського інституту національної пам'яті
З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ “Про День захисника України” від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.
Відповідно до Указу Президента України “Про відзначення у 2015 році Дня захисника України” від 23.08.2015 року № 497 для піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі, збереження та розвитку національних військових традицій це свято відзначатиметься на державному рівні.
День захисника України нероздільно пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Традиції в житті суспільства і окремої людини відіграють важливу роль. На їх основі створюються моральні ідеали, принципи, переконання і норми, які визначають стосунки між людьми і ставлення громадян до своєї держави. У свою чергу ставлення людини до країни уособлюється у таких поняттях, як “Вітчизна”, “Батьківщина”, а найвищим проявом любові до рідної землі є готовність боронити її ціною власного життя.
Сучасні захисники територіальної цілісності та незалежності України зберігають і примножують таку святу військову традицію, як традиція військового товариства. Військове братство – морально-правова норма взаємовідносин між військовослужбовцями у військових колективах, яка суттєво впливає на їх згуртованість і боєздатність. Формами прояву військового товариства є взаємовиручка в бою, взаємодопомога в навчанні та службі, вшанування пам'яті загиблих товаришів тощо. Бойові традиції, що народилися у давні часи, протягом усієї історії України постійно розвивалися та наповнюються новим змістом новими поколіннями захисників Батьківщини.
З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Маємо сьогодні говорити про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і закордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої діяльності на допомогу пораненим воїнам АТО, сім’ям учасників АТО,родинам вимушених переселенців з Криму та територій охоплених війною. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.
Історична довідка
14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами. Свій початок свято бере з IX століття: у Константинополі під час служби у Влахернській церкві блаженний Андрій удостоївся явлення Богородиці. Вона простягла свій покров над людьми в знак того, що дає їм свій захист.
Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Ця традиція прийшла до Русі з Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.
Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.
Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов'язане з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи. Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство.
Сьогодні Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність та територіальну цілісність. У цій війні ми вже маємо загиблих і поранених, проте маємо і першу історичну перемогу – згуртовану націю, яка готова боротися за свої національні та політичні права. Вперше за довгі десятиліття Україна може опертись на широку підтримку своїх громадян, адже захищати свою державу зголосились мешканці всіх, без винятку, областей нашої держави. Серед захисників Батьківщини, в тому числі серед полеглих воїнів, також є й уродженці та мешканці тимчасово окупованої АР Крим. Відтак, перед державою відкриваються унікальні можливості для швидкого згуртування громадян довкола ідеї збереження державності, примноження її сил, матеріальних та духовних багатств.
Важливо не змарнувати такий історичний момент і докласти всіх зусиль, щоб кров, пролита нашими бійцями, стала не лише жертвою в ім’я цілісності країни, але й ферментом, який об’єднає українську державу та українську націю, мобілізує українське суспільство до реалізації амбітних завдань новітнього державотворення.
Водночас, дуже важливою складовою підняття морального духу військовослужбовців є віра і впевненість у тому, що держава не забуде про них у випадку їхньої загибелі на полі бою, їх жертовність буде пошанована.
Від початку збройних протистоянь українські військовослужбовці неодноразово демонстрували свою відвагу, мужність та військові вміння у боротьбі з ворогом, чимало солдатів та офіцерів проявили особистий героїзм. Їхні вчинки можуть і мають стати взірцем для усього українського народу, є важливим прикладом для виховання майбутніх поколінь.
За інформацією Українського інституту національної пам'яті
