Батьки несуть основну відповідальність за виховання, розвиток і безпеку дитини
Батьки несуть основну відповідальність за виховання, розвиток і безпеку дитини. Закон України «Про охорону дитинства» та Сімейний кодекс України покладають на батьків обов’язок забезпечувати належні умови для життя, навчання, здоров’я та всебічного розвитку дитини.
Це включає:
☑️ повагу до гідності дитини
☑️ турботу про її фізичний, психологічний і моральний стан
створення безпечного сімейного середовища
☑️ виховання без насильства і приниження
Домашнє насильство – це будь-які умисні дії чи бездіяльність, що завдають шкоди дитині або створюють реальну загрозу її безпеці. Закон визнає такі форми насильства:
☑️ Фізичне (побиття, штовхання, заподіяння травм та погрози застосування фізичної шкоди «зараз вдарю тебе ременем/лозиною»).
☑️ Психологічне (приниження та знецінення («ти ні на що не здатний/не здатна», «з тебе нічого доброго не виросте», «ти гірший за всіх»), погрози («заберу телефон, друзів і більше нічого не отримаєш», «ще раз так зробиш – пошкодуєш», «я знаю, як тебе покарати»), залякування («тебе всі ненавидять», «якщо тато дізнається – тобі кінець», «я зроблю так, що ти будеш боятися», ізоляція та контроль («тобі не потрібні друзі», «не розповідай нікому, що відбувається вдома», «це наша сімейна справа»), сварки між дорослими у присутності дитини («це все через твою дитину», «якби не вона, ми б не сварилися», «ти зіпсував нам життя»).
☑️ Економічне (позбавлення необхідних речей, їжі, житла, коштів).
☑️ Сексуальне насильство (розбещення, зґвалтування, вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла 16-річного віку, одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження).
Дитина – завжди постраждала сторона, навіть якщо насильство відбувається не щодо неї, а у її присутності. Діти-свідки домашнього насильства так само є постраждалими.
Правові наслідки для батьків, які вчиняють домашнє насильство:
☑️ Адміністративна відповідальність в межах ст. 173-2 КУпАП.
☑️ Кримінальна відповідальність в межах ст. 126-1 КК України або відповідної статті КК України.
☑️ Цивільно-правова відповідальність: відібрання дитини без позбавлення. батьківських прав, позбавлення батьківських прав, скасування усиновлення, визначення місця проживання дитини, встановлення графіку побачень з дитиною.
Коли батьки вчиняють домашнє насильство щодо дитини, роль органу опіки та піклування, служби у справах дітей щодо захисту дитини – посилюється!
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
