Шановні мешканці громади!
Дорогі ветерани, учасники Другої Світової війни, працівники тилу, діти війни!
Минуло вже 75 років з тих героїчних часів, коли наші батьки, діди та прадіди вигнали із української землі нацистських окупантів. Історія людства ще не знала такого кривавого та жорстокого режиму, як гітлерівський фашизм. Ми пишаємося нашими ветеранами, їх подвигами заради свободи, заради рідної Вітчизни, заради життя на землі. У цей день ми згадуємо тих, хто ратними подвигами на полях боїв, тяжкою працею в тилу, боротьбою в партизанському підпіллі здобули перемогу над клятим ворогом. Велику жертву приніс народ України: кожна родина на собі відчула, що таке жахи війни, втрати близьких та осель. Наші співвітчизники проявили високу силу духу, справжній патріотизм і героїзм, відданість військовій присязі та обов’язку.
Висловлюємо глибоку повагу усім, хто пройшов сувору школу війни. Низький уклін і щира вдячність тим, хто в повоєнні роки відбудував зруйновані міста та села, хто і сьогодні є для нас прикладом мужності, самовідданості та любові до Батьківщини. Уславлюємо тих, хтo в тилу самoвiдданoю працею наближав рoзгрoм вoрoга та складаємo глибoку шану сoлдатським вдoвам, дiтям вiйни, якi дoпoмагали пiднiмати Україну з руїн, згадуємo всiх, чиє життя забрала вiйна.
Друга світова війна торкнулася смертоносним крилом кожної української родини. Тож громадянський обов’язок кожного – пам’ятати, якою ціною наші пращури здобули перемогу над фашистськими загарбниками. Низький уклін, перш за все, Вам, вельмишановні ветерани! Ваші сини та онуки сьогодні стали на захист незалежності України. Ви для них – приклад справжньої мужності та звитяги, нескореності духу та незламності.
Нехай на нашій землі знов запанує мир, Україна квітне, а у родинах царює злагода. Бажаю всім міцного здоров’я, добробуту, тепла та затишку!
Слава Україні!
З повагою,
Олена Цикунова
