Мешканці Миколаївської громади , які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України від 24 лютого 2022 року

Дата: 20.02.2024 20:23

Кількість переглядів: 2296

Мешканці Миколаївської громади , які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України від 24 лютого 2022 року.

БАЛАЗАН Ігор Олександрович

(16.11.1979-22.07.2022)

Народився 16.11.1979 року в м. Ясинувата Донецької області, проживав у

м. Миколаївка.

Помер від поранення 22.07.2022 року.

Старший солдат, має медаль «Ветеран війни»

Служив у м. Слов’янськ.

================================================

БОЖЕВОЛЬНИЙ Вадим Вікторович

(24.02.1989-20.07.2023)

Народився 24.02.1989 року.

25 лютого 2023 року добровольцем пішов воювати проти окупантів.

Службу проходив у 22 окремій механізованій бригаді на посаді оператора протитанкових ракетних комплексів .

Загинув 20 липня 2023 року під Кліщіївкою

==================================================

Фото без опису

ВАРИЧ Владислав Олегович

(позивний «Косар»)

ВАРИЧ Владислав Олегович народився 20 лютого 1994 року в місті Миколаївка і все своє життя провів тут, серед близьких і друзів. У 2011 році він закінчив ЗЗСО №2, а згодом вступив до Краматорського машинобудівного коледжу, де здобув професію електромонтера споруд та обладнання. Вже тоді він проявляв себе як відповідальний, працьовитий, спокійний юнак з добрим серцем.

У січні 2024 року Владислав став до лав Збройних Сил України. Його шлях- це шлях справжнього воїна. Він служив у легендарному батальйоні «Да Вінчі», як оператор безпілотних літальних апаратів. Це була відповідальна, надзвичайно складна і небезпечна робота. Завдяки йому наші воїни отримували точну інформацію, завдяки йому багато життів було врятовано. Його очі в небі були очима всієї України.

Владислав був єдиним сином у родині- світлом і опорою для своїх батьків. Людина з добрим серцем, спокійною вдачею і великим почуттям обов'язку. Його щирість, доброта і готовність прийти на допомогу залишаться в серцях усіх, хто мав честь знати його.

Ми схиляємо голови перед його жертовністю. Він не просто виконував свій обов'язок -він жив із глибокою вірою в перемогу. Його життя -це приклад справжньої мужності.

===========================================================================================

ГАВРИШОВ Дмитро Олександрович

(27.12.1996-05.12.2023)

Народився 27.12. 1996 року в сел.Райгородок, Донецької області.

Служив у 93 ОМБр Холодний Яр.

Загинув 5 грудня 2023 року поблизу н.п. Кліщиївка.

Нагороди:

«Захисник Вітчизни» від В.Зеленського,

медаль «Ветеран війни»,

«Золотий Хрест» від В.Залужного .

====================================================

ГРЯЗНОВ Юрій Євгенович

(20.04.1975-07.01.2023)

Народився 20.04. 1975 року.

Служив у 54ОМБр.

Загинув 07.01. 2023 року біля с. Верхньокам'янське.

Нагороджений посмертно Орденом «За мужність» ІІ ступеня.

==========================================================

ДЕРЮГА Сергій Сергійович

(30.03.1995-28.01.2023)

Народився в м. Миколаївка 30.03.1995 року, проживав та навчався в

м. Барвінкове Харківської області. Згодом повернувся до Миколаївки і в 2017

році почав працювати на Слов'янській ТЕС.
Отримав професію кухаря в аграрному ліцеї м. Барвінкове Харківської області.
В 2018 році в його сім’ї народився синочок Тимур.

Все життя Сергій був веселим, доброзичливим, завжди приходив на допомогу.
В 2022 був призваний до служби в ЗСУ з м. Барвінкове. Потрапив на службу до Полтави, а потім перевівся до Словʼянську. З першого дня війни брав участь у боях під Кремінною Луганської області.
Старший солдат ЗСУ, старший стрілець 2 відділення 3 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас».
Весь час служби був у самих пекельних місцях, але попри все це не забував за свою родину та при будь якій маленькій можливості навідувався до сина та дружини.
Загинув 28 січня 2023 року біля с. Кузьмине Луганської області у районі Кремінної під час захисту територіальної цілісності Батьківщини.

Нагороджений посмертно орденом «За Мужність» 3-го ступеня.

Похований у місті Барвінкове Харківської області.

У Сергія залишився 4-річний син, батьки і дружина.

==================================================================

Фото без опису

КАРМАНОВ Андрій Андрійович

(07.01.1996 – 29.07.2024)

Народився в м. Миколаївка. Призваний до лав

Збройних Сил України з м. Кривий Ріг 25.09.2023 року.

Пройшов вишкіл у Литві. Був оператором взводу

спостереження розвідувальної роти 23 ОМБР в/ч А4741.

Приймав участь в боях а Авдіївку та Часів Яр.

Загинув 29.07.2024 року поблизу пункту Часів Яр.

===================================================

КАСЯНЧУК Роман Олександрович

(23.04.1997-28.03.2022)

Народився 23.04.1997 року.

Загинув 28.03. 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання завдання біля м. Ізюм.

Нагороджений посмертно Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Романа Касянчука залишилися дружина Катерина, син Євген та донька Владислава.

=============================================

Фото без опису

КОВАЛЬОВ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

(05.10.1977-06.04.2025)

Народився 05 жовтня 1977 року в селі Рай-Олександрівка

Краматорського району Донецької області.

З 08 жовтня 2024 року проходив службу за контрактом у лавах ЗСУ (військова частина А7400). Має нагороду, як учасник бойових дій.

Помер 06 квітня 2025 року. Похований в рідному селі.

==========================================================

КОНДРАШОВ Денис Олександрович

(01.01.1990-28.04.2024)

Народився Кондрашов Денис 1 січня 1990 року в с. Рай-Олександрівка Донецької області.

Поповнивши в квітні 2023 року лави захисників, Герой пройшов не одну "гарячу точку" боїв- Кліщіївку, Авдіївку, Бахмут...

Це був справжній воїн, який віддав своє життя за рідну землю.

Герою навіки 34 роки…

=================================================================

Фото без опису

КОНОНОВ АНТОН ІГОРОВИЧ

(28.04.1985-15.12.2022)

Народився в м. Миколаївка 28 квітня 1985 року, навчався в місцевій гімназії до 9го класу. Потім продовжив навчання в закладах Слов’янська і Краматорська.

В 2009 році одружився і повернувся в Миколаївку. Працював на ТОВ «БК «Ольвія» (м. Дніпро) будівельником – бетонником, спеціалізувався на залізобетонних конструкціях, приймав участь в будівництвах і реконструкціях промислових підприємств в Кривому Розі, Маріуполі (комбінат ім. Ілліча, Азовсталь).

В 2011р в родині народилась донька Софія, в 2019 році - син Роман.

На момент початку повномасштабного вторгнення родина жила в Миколаївці, в квітні 2022го року евакуювались на захід України, в жовтні Антон був призваний до лав ЗСУ Кіцманським районним військовим комісаріатом (Чернівецька обл.), служив в десантно-штурмових військах 81шій окремій аеромобільній Слобожанській бригаді командиром відділення.

Брав участь у захисті населених пунктів Долина, Краматорськ, Білогорівка. Загинув 15 грудня 2022 року поблизу селища Білогорівка (Сєвєродонецького району Луганської області) внаслідок отримання вибухових травм несумісних з життям.

Прощання з ним пройшло 22 грудня 2022 року в м. Дніпро, тіло кремоване, прах зберігається в родині.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)=======================================================================================

Фото без опису

КРИВОШЕЯ Валерій Іванович

Валерій народився в Миколаївці 01.10.1976 року.

На початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України був призваний до лав Збройних сил України.
Проходив службу на посаді гранатометника штурмової роти.
24.12.2022 року героїчно загинув біля м. Торецьк під час проведення штурмових дій.
У Валерія залишилося п’ятеро дітей( троє з яких неповнолітні), дружина, мати, сестра, онука.

Нагороджено Орденом "ЗА МУЖНІСТЬ" ІІІ ступеня (посмертно)

=======================================================================

Фото без опису

КРУГЛОВ Олександр Сергійович

(20.02.1985-07.09.2023)

Народився 20 лютого 1985 року в селищі Райгородок.

До лав ЗСУ був мобілізований добровільно 04 червня 2022 року.

Служив матросом самохідного артилерійського дивізіону 35 окремої бригади

морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградськог (частина А0216).

Брав участь у звільнені с. Давидів Брід, Херсона, Старомайорська, Авдіївки,

Мар'їнки, Вугледара. 07 вересня 2023 року помер від поранень отриманих

під час виконання бойових завдань біля населеного пункту Пречистівка

Донецької області. Похований в смт. Крижопіль.

Був нагороджений орденом «Золотий Хрест»

=====================================================================

Фото без опису

ЛИТВИНОВ Володимир Володимирович

(15.10.1989 – 02.12.2024)

Народився в м. Миколаївка. Працював в Немишлянському районному відділу

поліції Харкова з 2014 року по 2024 рік. У 2024 році пішов добровольцем до

Збройних Сил України. Молодший лейтенант, був командиром взводу 48 ОШБ.

Загинув 2 грудня 2024 року при визволенні населеного пункту Новий Комар

Волновахського району Донецької області. Похований на Свіштовському

кладовищі в Кременчуці у меморіальному секторі почесних поховань

Захисників і Захисниць України.

Нагороджено Орденом "ЗА МУЖНІСТЬ" ІІІ ступеня (посмертно)

=================================================

НЕХАЄВ Андрій Сергійович

(03.01.2000-28.01.2023)

Народився в сел. Райгородок 03.01.2000 року.

На початку війни пішов служити в територіальну оборону м.Слов’янськ, а згодом в 18 Слов’янську бригаду НГУ, БСП «Донбас».

Загинув 28.01. 2023року під час виконання бойового завдання в районі с. Кузьмине, Сєвєродонецького району, Луганської області.

Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

==================================================

ПИЩАЛКА Сергій Романович

(30.07.1997-23.04.2022)

Народився 30.07. 1997 року в м. Миколаївка.

Молодший лейтенант,заступник командира реактивного арилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А 1302 ОК "СХІД". За заслуги отримав звання лейтенанта від 01.10.2021 року.

Загинув 23.04. 2022 року внаслідок отримання вогневого поранення несумісного з життям під час виконання бойового завдання в Харківській області, Ізюмського району,с.Архангелівка.

Похований 01.05.2022 року в с.Володимирівка, Покровського району,Донецької області.

Нагороджений (посмертно) Орденом "За мужність" III ступеня.

=========================================================================

САВІНКОВ Дмитро Валерійович

(15.04.1995-10.08.2022)

Народився 15.04. 1995 року.

Мешканець смт.Райгородок.

Старший солдат, механік-водій 2-го танкового батальону 54-ї окремої Механізованої бригади ім.Івана Мазепи.

Загинув 10.08. 2022 року при виконанні бойового завдання під с. Верхньокам'янське, Донецької області.

Помер від отримання 90% опіків тіла. Похований в м.Дніпро на Краснопільському кладовищі.

============================================================

Фото без опису

СЕРГІЄНКО Руслан Уланбатирович

(25.10.1980-24.08.2022)

Народився 25 жовтня 1980 року Кабардіно-Балкарії. Потім сім’я переїхала в Миколаївку. Навчався в Миколаївській ЗОШ № 2, яку закінчив в 1997 році. Далі навчався в Професійно-технічному училищі № 74, де здобув спеціальність зварювальника. Після закінчення училища працював за спеціальністю на підприємстві «Азовсталь».

З листопада 1999 року служив у війську, в Чернігівській області м. Остер, у навчальному центрі «Десна», де йому присвоїли звання молодшого сержанта, а потім – сержанта, а потім – старшого сержанта. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників на українську землю, родина переїхала в Дрогобич. Уже 26 лютого 2022 року Руслан пішов добровольцем захищати Україну. Служив у званні старшого сержанта. Воював на східному напрямку фронту, а саме в Маріуполі, Мар’янці, Авдіївці, Гуляйполі.

Загинув Руслан 24 серпня 2022 року неподалік селища Піски Покровського району Донецької області. У Руслана залишилося дві сестри та племінники, які проживають у Дрогобичі як внутрішньо переміщені особи. Поховали героя з усіма почестми 1 вересня 2022 року в Дрогобичі, на Алеї Слави Поля Скорботи.

Руслану присвоєно звання Почесного громадянина Дрогобицького району (посмертно).

=======================================================

СПІВАК Вадим Іванович

(29.05.1970 – 12.05.2022)

Народився 29.05. 1970 року в сел. Райгородок.

У 2015 році підписав контракт в АТО. Служив у ДШВ 81 бригада. Пройшов іловайський та дебальцевський котел.

У 2018 році підписав контракт і пішов служити в 92 бригаду.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів на Харківщині.

Загинув, боронячи Україну в перші дні війни.

======================================================

ТІТАРЕНКО Костянтин Миколайович.

(27.06.1974-25.04.2023)

Народився 27.06. 1974 року в місті Добропілля, Донецької області.

Командир 3-го гранатометного вiддiлення гранатометного взводу роти вогневої пiдтримки 2-го мотопiхотного батальйону вiйськової частини А1302 "Холодний Яр-93 бригада" .

Воював у Бахмуті.

Помер 25.04. 2023 року внаслідок тяжкого поранення.

Має нагороду «Золотий Хрест».