Сьогодні третя роковина повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Шановні мешканці Миколаївської громади!
Сьогодні третя роковина повномасштабного російського вторгнення в Україну.
24 лютого рівно три роки від дня, коли росія перейшла останню межу – розпочала криваву повномасштабну війну проти України та геноцид українського народу і яку, я впевнений, вона 100% програє.
Три роки агресивної війни, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу з грубим порушенням норм міжнародного права, учиняючи військові злочини і злочини проти людства. Фактично ж російсько-українська війна триває вже одинадцять років, понад 4000 днів, з лютого 2014 року з перших актів збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та перших зафіксованих перетинів державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.
Але ціна, на жаль, у цієї війни занадто висока…
Ранок повномасштабного вторгнення росії в Україну попри очікування та побоювання все одно став несподіванкою для більшості українців. Кожного та кожну з нас жахливі новини заскочили за різних обставин: хтось мирно бачив останній передранковий сон, хтось прокинувся на роботу, а дехто, можливо, готував сніданок для свого сімейства. Але все, що ми думали, відчували, на що сподівалися та мріяли в той ранок назавжди змінилося. Цей момент розділив життя всіх українців на до та після.
Три роки днів і ночей страху, сліз, болю, жаху, розпачу…За цією цифрою стоять скалічені долі дітей та дорослих, щоденні ракетні удари, обстріляні та зруйновані цілі міста, села, інфраструктура, окупація українських територій, мільйони людей через невиправданий напад росії змушені були залишити свої домівки. А ще за цією цифрою ховаються найстрашніші слова – смерть і ніколи…
За ці найскладніші три роки в історії незалежної України ми віч-на-віч зіткнулися зі смертю. Тисячі кращих синів і дочок віддали за Україну та наше з вами майбутнє найцінніше – свої життя. Найважче проводжати в останню дорогу наших земляків – молодих, яким би ще жити й жити...
Сьогодні в Україні Національний день молитви...
У скорботі схиляємо голову перед подвигом Героїв!
Ми вшановуємо пам’ять по загиблих в цій війні..по нашій громаді - 52 людини віддали своє життя...з них- 13 Героїв, світлини ,яких знаходяться на Алеї Слави...
67 людей поранено...і немає слів ,які б замінили кожній матері тяжку,непоправиму втрату її дитини...
Вічна і світла їм пам’ять!
Але за ці важкі роки ми об’єдналися, як ніколи, стали єдиними, неймовірно хоробрими й стійкими.
Я щиро вдячний всім мешканцям нашої громади: хто зараз в Україні, і тим, хто за межами держави, але не забуває про рідну землю, за працю, добре слово, милосердя, хто в цей нелегкий час простягнув руку допомоги переселенцям та допомагав військовим.
Низький уклін живим Героям, які продовжують захищати Україну від ворога!
Дякуємо нашим волонтерам і міжнародним донорам, які були з нами весь цей час!
Україна втрималася у перші дні війни, перекресливши всі плани ворога, і ось вже третій рік мужньо обороняє свої кордони.
Віримо, що новий рік, який розпочне свій відлік після 24 лютого, буде переможним у війні проти російських загарбників!
Слава Україні!
Слава Героям!
Україна- це ми. Єдині. Сильні.Незламні.
З повагою- начальник Миколаївської міської військової адміністрації Володимир Проскунін
