Стигматизація та маргіналізація з боку фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Стигматизація та маргіналізація з боку фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Сьогодні ми з вами знову говоримо про «Ромб Долі». Один із мінусів соціуму, який можуть підтримувати фахівці, — це стигматизація та маргіналізація. Вони є серйозною проблемою, що може зашкодити довірі постраждалих до системи підтримки та посилити їхні травми. Ці явища виникають через несвідомі упередження, недостатню підготовку або емоційне вигорання фахівців.
Для початку давайте розберемося, що таке стигматизація та маргіналізація.
▫️ Стигматизація — приписування постраждалим негативних ярликів, які спотворюють їхній образ або провокують почуття провини.
▫️ Маргіналізація — відчуження постраждалих або створення умов, за яких їхню думку та досвід знецінюють.
З яких причин може відбуватися стигматизація і маргіналізація з боку фахівців?
🔹 Упереджені стереотипи: наприклад, уявлення про те, що постраждала «сама винна» через вибір партнера або «недостатньо намагалася уникнути насильства».
🔹 Професійне вигорання: емоційна втома може викликати цинізм, що знижує емпатію до клієнтів.
🔹 Недостатній рівень освіти: відсутність знань про природу насильства або психологічні наслідки для постраждалих.
🔹 Неправильна оцінка ситуації: наприклад, фахівець може мінімізувати серйозність травматичних подій або сумніватися у щирості постраждалої.
Це призводить до певної неконтрольованої, а іноді й автоматичної поведінки з боку фахівців, яка може проявлятися:
▫️ в ігноруванні індивідуальних потреб — коли застосовується універсальний підхід, що не враховує специфіку досвіду постраждалої особи;
▫️ в обвинувальній поведінці — наприклад, у запитаннях на кшталт «Чому ви не залишили кривдника раніше?»;
▫️ у створенні бар’єрів — відсутність доступу до ресурсів через байдужість;
▫️ в емоційному тиску — наголошення на «швидкому» відновленні без врахування складності процесу зцілення.
Які можуть бути наслідки для постраждалих та фахівців?
🔹 Зниження довіри до системи допомоги: постраждалі можуть уникати звернення за допомогою в майбутньому.
🔹 Посилення травми: відчуття сорому, ізоляції та провини може поглибити їхні психологічні проблеми.
🔹 Соціальна ізоляція: маргіналізація може призводити до відторгнення навіть з боку інших людей чи громад.
Як запобігти стигматизації та маргіналізації?
🔹 Підвищення обізнаності серед фахівців
▫️ Навчання щодо природи насильства, його наслідків і важливості емпатії.
▫️ Розуміння психологічних механізмів, таких як зв’язок із кривдником або синдром виживання.
🔹 Створення системи супервізій та підтримки персоналу
▫️ Регулярні супервізійні сесії для обговорення складних випадків.
▫️ Профілактика професійного вигорання через впровадження практик самодопомоги.
🔹 Дотримання етики та професіоналізму
▫️ Розробка етичних кодексів, які забороняють обвинувальні дії або знецінення досвіду постраждалих.
🔹 Підтримка клієнтоорієнтованого підходу
▫️ Забезпечення простору для висловлення почуттів без осуду.
▫️ Врахування індивідуальних особливостей і повага до темпу відновлення постраждалих.
Варто усвідомлювати, що стигматизація та маргіналізація можуть бути подолані лише через глибоку роботу із самосвідомістю фахівців, підвищення професійної культури та створення безпечного середовища для постраждалих.
Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії та за імплементації ГО “Асоціація експертів зі запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству».
