Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року: перспективи втілення
Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року: перспективи втілення
Menu
Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року: перспективи втілення
Posted on 28 Березня, 2023 by admin in Publications
Резюме. В межах євроінтеграційних процесів 20 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затверджено операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації. Яка мета, завдання, показники та етапи досягнення цілей Стратегії, а головне – особливості реалізації в умовах воєнного стану — читайте нижче.
Огляд положень Стратегії та окремі зауваги
На виконання зобов’язання забезпечення наскрізності принципів гендерної рівності в освіті, взятого Урядом України в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. №1163-р схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затверджено операційний план заходів на 2022—2024 роки з її реалізації.
Схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти є прогресивним показником євроінтеграційних процесів, які відбуваються, незважаючи на всі виклики, що постали перед Україною. Освіта залишається ключовим елементом закріплення цінностей, принципів, норм, які становлять основу боротьби українського суспільства за незалежність.
Частиною російської інформаційної війни проти України є маніпулятивна риторика проти гендерної рівності та прав людини. Незважаючи на наявність недоліків, освіта за роки незалежності нашої держави зазнала великих позитивних змін: з підручників зникають дискримінаційні та стереотипні зображення й тексти, відбувається антидискримінаційна експертиза освітнього контенту, гендерні політики отримують видимість на всіх освітніх рівнях.
На жаль, умови, в яких приймалась Стратегія та планується її реалізація, є надскладними. Не виключено, що виконання частини завдань Стратегії буде відтерміновано, доки Україна не здобуде перемогу та розпочне повне відновлення. Також для реалізації багатьох завдань, визначених в Стратегії та плані, потрібні будуть додаткові програми та акти.
Велика пересторога — це те, щоб окремі завдання Стратегії так і не залишились лише декларативними.
До речі, Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти повинна була бути розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України у 2021 році відповідно до зазначеного Плану заходів з реалізації зобов’язань в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц”. Проте робота над Стратегією вийшла за межі визначеного терміну та була схвалена КМУ 20 грудня 2022 року. Незважаючи на те, що Стратегія схвалена й опублікована в останні дні 2022 року, вона все ж містить в показниках та етапах досягнення цілей, а також в строках виконання операційного плану з реалізації Стратегії «виконання в 2022 році». Така плановість доволі насторожує в контексті співвідношення виконання з позиції реальної чи формальної перспективи.
Як зазначено у Стратегії, її метою є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом запровадження змін у структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті. Реалізація Стратегії сприятиме досягненню чотирьох визначених стратегічних цілей:
Комплексне впровадження принципів, політики й заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти як одне з ключових питань фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції.
Посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі.
Посилення компетенції й можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямку забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.
Основними завданнями для досягнення першої стратегічної цілі є:
проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази у сфері освіти та органів управління освітою;
внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері освіти та діяльність органів управління освітою;
перегляд, оновлення і розроблення стандартів для всіх рівнів освіти шляхом визначення ціннісних орієнтирів, ключових компетентностей з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
використання в діловодстві форм жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі, забезпечення використання гендерно чутливого, недискримінаційного мовлення/мови під час ведення документообігу у сфері освіти;
проведення раз на три роки гендерного аудиту закладів освіти, розроблення методичних рекомендацій щодо його проведення.
Деякі зауваги. У цих завданнях Стратегії не визначено завдання проведення гендерної експертизи всіх проєктів нормативно-правових актів в сфері освіти.
В показниках та етапах досягнення першої цілі по завданнях визначено, що кількість нормативно-правових документів, які пройшли гендерно-правову експертизу становить: 10 – протягом 2022-2024, 15 – протягом 2025-2027, 20 – протягом 2028-2030. Враховуючи, що визначення «нормативно-правові документи» носить широкий спектр охоплення, видаються доволі низькими прогнозовані показники щодо визначеної кількості цих документів на зазначені періоди. В оперативному ж плані в межах реалізації першої цілі навпроти завдання «проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та органів управління освітою» визначено строк виконання 2024 рік. В завданні «внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та діяльність органів управління освітою» визначено строк виконання 2023 рік. У цьому контексті доцільніше ставити завдання проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази, а вже після, враховуючи рекомендації, — внесення змін до нормативно-правових актів. Також не доцільно обмежувати строки виконання одним конкретно визначеним роком.
Щодо визначеного в операційному плані проведення на постійній основі гендерного аудиту закладів освіти у 2023 році, то цей строк не є реалістичним, оскільки очікується ще розроблення методичних рекомендацій (також у 2023 році) і процес аудиту, який розпочнеться з аудиту Міністерства освіти і науки, а вже після і в інших освітніх закладах буде відбуватись в значно триваліші строки. До речі, цей строк не зовсім узгоджується з показником і етапами досягнення цілі, визначеними в Стратегії. Там визначено проведення гендерного аудиту у 2022-2024 у 15 закладах освіти. Відповідно до методології та критеріїв проведення гендерного аудиту закладів освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05 листопада 2021 року №1182, метою проведення гендерного аудиту є оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в закладах освіти, виявлення існуючих проблем, визначення шляхів скорочення фактичної нерівності жінок і чоловіків та змін, що відбулися (у порівнянні з результатами попереднього аудиту), а також підвищення обізнаності працівників щодо застосування комплексного гендерного підходу в їхній діяльності.
Питання виникають і щодо цифр в етапах досягнення цілі по показнику «Кількість закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»: у 2022-2024 рр. – це 10 закладів, у 2025-2027 рр. – також 10 закладів, 2028-2030 рр. – 15. Тобто планується за 8 років реалізації Стратегії отримати показник 35 закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Це занижені показники, бо, маючи такий розгорнутий план заходів, конкретні завдання і відповідальних виконавців, кількість закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, за всі роки реалізації Стратегії має досягти 100%. Це ціль демократичної держави й прагнення цивілізованого суспільства — освітній простір, позбавлений дискримінації, освітній простір повного забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.
У Стратегії визначено, що у 2022-2024 рр. у 10 закладах професійної (професійно-технічної), вищої та післядипломної освіти, буде запроваджено інститут радництва з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі (також 10 у 2025-2027 рр. та 15 у 2028-2030 рр.). Проте в операційному плані з реалізації Стратегії не визначено ні завдань, ні відповідальних осіб, ні іншої інформації щодо даного інституту радництва.
Важливий момент щодо завдання про кількість закладів освіти, які запровадили у документообіг принципи гендерно чутливої, недискримінаційної мови. У Стратегії визначено, що у 2022-2024 рр. та у 2025-2027 рр. це буде по 15 закладів, 2028-2030 рр. – 20 закладів. З метою комплексного вирішення цього завдання слід розглянути можливість видання певного нормативно-правового акта МОН щодо приведення у відповідність документообігу (алгоритм пропонованих змін) у всіх закладах освіти з визначеного періоду.
Основні завдання, спрямовані на досягнення другої стратегічної цілі:
формування недискримінаційного освітнього середовища з урахуванням Концепції реалізації державної політики “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988, створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
використання форм та методів навчання/виховання, що сприяють створенню атмосфери взаємоповаги, взаємодії, інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу;
розроблення та впровадження програм підготовки фахівчинь і фахівців у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
запровадження гендерної складової у стандартах вищої освіти за всіма спеціальностями;
сприяння у закладах дошкільної освіти заохоченню хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем.
Деякі зауваги. В межах реалізації другої стратегічної цілі одним з найважливіших завдань є наявність у працівниць/працівників, які надають освітні послуги, знань та розумінь гендерної тематики. В обов’язковому порядку компетентності освітян повинні охоплювати питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, гендерних компетентностей. Неможливо формувати недискримінаційне освітнє середовище, якщо вихователь/вихователька, педагог/педагогиня чи викладач/викладачка не має розуміння поняття гендеру, гендерної рівності, цінностей гендерної політики.
Припускаю, що через некомпетентність працівниць/працівників закладів освіти до сьогодні наявні в дитячих садочках окремі куточки з дівчачими і хлопчачими іграшками, нав’язуються стереотипи жіночої й чоловічої поведінки. А також, як зазначено в самій Стратегії, наявні інші елементи дискримінації за ознакою статі: зміст навчальних предметів та його відображення в навчально-методичній літературі, взаємини в педагогічному, дитячому, учнівському, студентському колективах, стиль викладання та педагогічного спілкування, упередженість в оцінюванні навчальних та професійних результатів суб’єктів освітнього процесу, наявність окремих програм/блоків для дівчат і хлопців.
Основні завдання, спрямовані на досягнення третьої стратегічної цілі:
інформаційна та науково-методична підтримка впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, забезпечення взаємодії закладів освіти;
організація та проведення наукових заходів, виконання наукових досліджень, започаткування та розповсюдження періодичних наукових та методичних видань з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
оприлюднення на вебсайтах закладів освіти навчальних програм із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
розміщення на вебсайтах закладів освіти інформації щодо реалізації цієї Стратегії;
запровадження під час прийому на роботу працівниць/працівників у сфері освіти (зокрема під час їх призначення на керівні посади) обов’язкового підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Деякі зауваги. Розміщення на вебсайтах закладів освіти інформації щодо реалізації Стратегії є не лише завданням, яке реалізовує принцип прозорості й відкритості, а також є показником самооцінки та самоаналізу кожним закладом, що зроблено і в якій мірі. Проте не кожен заклад освіти має свій власний вебсайт. А також не визначено періодичності такого оприлюднення, як, наприклад, оприлюднювати інформацію щорічно, за попередній навчальний рік (чи інший календарний проміжок часу), до «визначеної дати».
Тому доцільно було б визначити обов’язковість періодичності підготовки закладом освіти інформації щодо реалізації Стратегії, а також після цього – її висвітлення. Також було б прогресивним кроком формування на сайті МОН мапи освітніх закладів щодо результатів реалізації Стратегії. Таким чином, вся інформація була б систематизована і розміщена на одному ресурсі, зручному і доступному для використання, з можливістю швидкого пошуку інформації з усіх закладів країни в одному місці, що забезпечило б не лише відкритість і доступність даних, а й можливість запозичення кращих практик.
Основні завдання, спрямовані на досягнення четвертої стратегічної цілі:
передбачення навчальними програмами (серія резолюцій Ради безпеки ООН “Жінки, мир, безпека”) висвітлення ролі жінок і дівчат у конфліктному та постконфліктному врегулюванні;
забезпечення паритетності відображення внеску жінок у перемогу як у військовій, так і цивільній сфері, в навчальних програмах та освітньому середовищі;
забезпечення військової, національно-патріотичної підготовки в закладах освіти різного рівня, позбавлення стереотипних уявлень про роль жінок і чоловіків;
розроблення у співпраці з кращими вітчизняними та іноземними архітекторами рекомендацій і типових архітектурних проєктів закладів освіти з урахуванням недискримінаційного, інклюзивного, безбар’єрного підходу, вимог щодо безпеки, енергоефективності, а також до нової української школи тощо.
Деякі зауваги. Четверта стратегічна ціль, а також завдання для її реалізації є надзвичайно складними. Через воєнні атаки ворога постійно зазнають фізичних руйнувань заклади освіти. За час воєнного стану освітній процес змінював різні форми, щоб бути максимально адаптованим до обставин.
Для прикладу, визначена в Стратегії чи операційному плані кількість об’єктів освітньої інфраструктури, відновлених з урахуванням недискримінаційного, інклюзивного, безбар’єрного підходу, а також вимог щодо безпеки, енергоефективності та до нової української школи, на 2022-2030 є дуже умовною, оскільки неможливо передбачити, як довго триватимуть воєнні дії та до яких масштабів руйнувань, в тому числі об’єктів освітньої інфраструктури, вони призведуть.
Проте те, що можна зробити для виконання поставлених завдань вже тепер, — це забезпечувати якісну військову, національно-патріотичну підготовку в закладах освіти різного рівня. При чому абсолютно повністю має бути викорінений стереотипний поділ на окрему підготовку для дівчат і підготовку для хлопців, де медицина – це дівчача частина, а військова справа – це хлопчача.
Також в контексті реалізації четвертої стратегічної цілі планується активізація співпраці та сприяння інституційній взаємодії із сектором безпеки й оборони в частині розроблення тренінгових програм для суб’єктів освітньої діяльності з питань поводження, самозахисту і первинної допомоги під час екстремальних ситуацій, у тому числі в умовах воєнного стану.
Висновки
Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації є потужним і важливим актом подальших змін і процесів реалізації державної політики в забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.
Стратегія визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики в забезпеченні рівних прав та можливостей, а також в поєднанні з планом — конкретні заходи реалізації, строки виконання та очікувані результати.
Враховуючи, що серед принципів, на яких ґрунтується Стратегія, визначено відкритість і прозорість, оптимальність варіантів розв’язання проблем, орієнтація на кращі міжнародні стандарти та практики у сфері освіти, широке, активне залучення жінок і чоловіків та всіх заінтересованих сторін до реалізації, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів її реалізації, то для успішності й дієвості Стратегії вона має бути активною і гнучкою в реалізації, відкритою до обговорення і вдосконалення, а також доповнення шляхом прийняття додаткових програм та актів для якості процесу реалізації.
