Гарантії НАТО для жінок-військовослужбовиць
Гарантії НАТО для жінок-військовослужбовиць
Menu
Гарантії НАТО для жінок-військовослужбовиць
Posted on 19 Вересня, 2023 by admin in Juristky
Вступ.
Протягом останніх десятиліть в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни в осмисленні та легітимації гендерної рівності. Це насамперед недопущення гендерної дискримінації, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень. Сили оборони України не є винятком, адже у період соціальних проблем, збройних конфліктів важливо фахово інтегрувати та враховувати інтереси тих категорій громадян і громадянок, які залучені до розв’язання конфліктів і встановлення миру в країні.
Звичайно, статус та сприйняття жінки-військовослужбовиці з 2014 року дуже змінився. Спочатку вони, не маючи майже ніяких гарантій з боку держави, йшли на війну, а вже потім їх «побачили» та почали звертати увагу на потреби та інтереси.
На фоні цього ми можемо спостерігати не тільки зростання кількості жінок-військовослужбовців у ЗСУ, Національній гвардії, Державній прикордонній службі тощо, але вже навіть появу генералок у СБУ та НПУ. Тетяна Остащенко понад два роки є бригадною генералкою, командувачкою Медичних сил ЗСУ. Це вперше в історії України представниця саме Збройних сил отримала генеральське звання. Першою українкою, яка отримала звання генерал-майорки медичної служби, стала начальниця Військово-медичного управління СБУ Людмила Шугалей. Другою генеральське звання в СБУ отримала Юлія Лапутіна, яка з 2021 очолює Міністерство у справах ветеранів.
Серед основних нормативних актів, якими передбачається гендерна рівність, є Закон України “Про рівні права та можливості”, Статут Організації Об’єднаних Націй, Пекінська декларація 1995 року та інші. Для України актуальними є Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, яка гарантує рівні можливості для жінок і чоловіків у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень, Державна соціальна програма забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року.
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW): CEDAW — це міжнародний договір, який зосереджується на ліквідації дискримінації щодо жінок у всіх сферах життя, включно з армією. Він гарантує рівні права та можливості для жінок, включаючи доступ до освіти, професійної підготовки та просування по службі в збройних силах.
Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН (1325 РБ ООН), що була прийнята у 2000 році, розглядає вплив збройних конфліктів на жінок і заохочує їхню участь у запобіганні конфліктам, розв’язанні та розбудові миру. Він закликає до збільшення представництва жінок у процесах прийняття рішень, пов’язаних із миром і безпекою, у тому числі в збройних силах.
Спираючись на Резолюцію РБ ООН 1325, Порядок денний «Жінки, мир і безпека» включає наступні резолюції Ради Безпеки ООН (такі як РБ ООН 1820, 1888, 1889, 1960 і 2106), які додатково наголошують на захисті та розширенні прав і можливостей жінки в конфліктних і постконфліктних ситуаціях. У цих резолюціях визнаються унікальні потреби та досвід жінок в армії відіграє керівну роль.
Також хочу звернути особливу увагу на Закон України: “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях”. Закон стверджує, що жінки мають право виконувати військовий обов’язок на рівних засадах з чоловіками, за винятком випадків, які передбачені законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі. Це включає такі аспекти, як прийняття на військову службу добровільно (за контрактом) або через призов, проходження військової служби, перебування в резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Також він встановлює, що особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, резервісти, військовозобов’язані без військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, а також особи віком від 18 років з вищою, професійно-технічною, повною або базовою загальною середньою освітою і які ще не досягли граничного віку для військової служби, можуть вступити на військову службу за контрактом у рядовому складі. Однак особи, які мають менше часу до досягнення граничного віку для військової служби, ніж встановлено цим законом, не можуть бути прийняті на військову службу за контрактом, за винятком випадків, передбачених іншими частинами Закону.
Міжнародне гуманітарне право, також відоме як право війни, встановлює правила, які регулюють збройні конфлікти та захищають осіб, які не беруть або більше не беруть участі у військових діях. Право війни встановлює заборону сексуального насильства, дискримінації та інших форм жорстокого поводження, забезпечуючи захист жінок, які служать в армії під час збройних конфліктів. Принцип гуманності є найбільш загальним принципом у міжнародному гуманітарному праві, він об’єднує всі положення у логічно побудовану систему норм, які застосовують під час збройних конфліктів і тісно пов’язані з суміжними галузями міжнародного права.
Серед перших кроків до інтеграції жінок у НАТО була також розбудова політики рівних можливостей, боротьби із дискримінацією і домаганнями. Ще у 1961 році старші офіцерки НАТО організували конференцію задля обговорення ситуації щодо інтеграції жінок у збройні сили країн Альянсу. У 1976 році було утворено таку структуру як Комітет із питань жінок у Збройних силах НАТО (Committee on Women in the NATO Forces, CWINF). У 2009 році Комітет було перейменовано на Комітет НАТО із гендерних питань (NATO Committee on Gender Perspectives).
Загальні цінності НАТО, такі як індивідуальна свобода, демократія, права людини й зобов’язання за Статутом Організації Об’єднаних Націй лежать в основі принципу, що повноправність і залученість жінок є надзвичайно важливими. Спираючись на положення резолюцій Ради Безпеки ООН щодо жінок, миру і безпеки, Альянс працює над подоланням гендерної нерівності, інтегруючи гендерні перспективи в три основні завдання Альянсу: стримування й оборона, запобігання кризам і врегулювання криз та безпека, заснована на співробітництві. У своїй роботі в контексті питань жінок, миру та безпеки НАТО керується трьома принципами: інтеграція, інклюзивність і доброчесність.
Інтеграція: гендерна рівність має розглядатись як невід’ємна частина політики, програм і проєктів НАТО, які ґрунтуються на ефективних практиках гендерної інтеграції. Для досягнення гендерної рівності необхідно визнати, що кожна політика, програма і проєкт впливають як на жінок, так і на чоловіків. Приклади інтеграції на практиці включають:
проведення гендерного аналізу для забезпечення врахування в операціях і місіях різних поглядів жінок і чоловіків;
вивчення гендерних аспектів раннього попередження для кращої оцінки можливих кризових ситуацій;
розглянути, як розробити оборонний потенціал, який би працював для всіх військовослужбовців/иць – як жінок, так і чоловіків;
вивчення гендерних аспектів тероризму, визнаючи, що жінки можуть бути не лише постраждалими від терору, але й потужними суб’єктами, які можуть запобігати терористичним діям або здійснювати їх;
співпраця з жіночим громадянським суспільством задля кращого розуміння досвіду жінок у всьому світі й потенційного впливу політики та практики НАТО на різні спільноти.
Інклюзивність: представництво жінок в НАТО і в національних збройних силах необхідне для підвищення оперативної ефективності. НАТО прагне збільшити участь жінок у виконанні усіх завдань в Міжнародному військовому штабі й Міжнародному секретаріаті на усіх рівнях. Приклади роботи в цій сфері включають:
поліпшення гендерного балансу в цивільних і військових структурах НАТО і заохочення членів і партнерів Альянсу застосовувати гендерно чутливу мову в усій Організації. Наприклад, таблички в залах засідань НАТО тепер вказують на “Голову” (Chair) засідання, тоді як раніше було стандартом вказувати “Голова” (Chairman), незалежно від того, чоловік чи жінка займає це місце;
моделювання гендерно-інклюзивних практик у програмах розбудови оборонного потенціалу.
Доброчесність: системна нерівність усувається для забезпечення справедливого і рівного ставлення до жінок і чоловіків в усьому Альянсі. Підзвітність щодо усіх зусиль, спрямованих на підвищення обізнаності та імплементацію порядку денного жінок, миру та безпеки є пріоритетом відповідно до міжнародних рамок. На практиці це включає:
розроблення політики, яка демонструє і підтримує певні стандарти, такі як Політика НАТО щодо запобігання і реагування на сексуальну експлуатацію і насильство, яка була схвалена у 2019 році;
забезпечення ефективних заходів для запобігання та реагування на сексуальні домагання;
забезпечення навчання для того, щоб політики та процедури були відомі й зрозумілі тим, до кого вони застосовуються.
Деякі країни ухвалили національне законодавство та розробили політику щодо гендерної рівності та прав жінок у війську. Ці заходи часто включають положення щодо найму, навчання, розвитку та можливостей кар’єрного зростання для військовослужбовиць-жінок. Вони також можуть стосуватися таких питань, як сексуальні домагання, запобігання насильству та надання послуг підтримки жінкам у збройних силах.
Основні принципи та заходи, що застосовуються в НАТО для протидії харасменту та дискримінації, включають:
затвердження політики та нормативно-правових актів, які забороняють харасмент та дискримінацію. Ці документи встановлюють стандарти поведінки та вимоги до всіх членів та персоналу НАТО;
НАТО проводить навчання та інформаційні кампанії, спрямовані на свідоме розуміння проблеми харасменту та дискримінації, а також на підвищення свідомості про права та обов’язки всіх членів організації;
надання механізму для звернень і розслідування випадків харасменту та дискримінації. Такі дії включають можливості анонімного звернення, дотримання конфіденційності та вживання заходів щодо запобігання помсти або репресій проти осіб, які звернулися;
у разі встановлення фактів харасменту чи дискримінації, НАТО застосовує відповідні санкції та заходи для винних осіб. Це може включати дисциплінарні заходи, виключення зі служби або інші відповідні санкції.
Важливо зазначити, що хоча ці міжнародні гарантії існують, їх виконання та ефективність можуть відрізнятися в різних країнах. Це вимагає постійних зусиль з боку урядів, армії та громадянського суспільства, щоб забезпечити жінкам-військовослужбовицям рівні права, захист і можливості на практиці.
Цей матеріал розроблений авторкою для сайту Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Зміст цього матеріалу є позицією авторки і не обов’язково відображає позицію Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”.
