Це вам не #MeToo: Білоус отримує просування по кар’єрі замість відповідальності
Це вам не #MeToo: Білоус отримує просування по кар’єрі замість відповідальності
Після домагань — підвищення. Це українська класика?
Кейс Андрія Білоуса — викладача університету ім. Карпенка-Карого, головного режисера Молодого театру — обурив громадськість у січні 2025 року. Стало відомо про численні випадки його домагань до студенток КНУКіТ ім. Карпенка-Карого, в соціальних мережах флешмоб #немовчи зібрав десятки історій колишніх студенток та акторок, які стикались з проханням від викладача «поділитись інтимними фото» та «сексуальними фантазіями», небажаними доторками та харасментом. У відповідь на численні скарги, університет Карпенка-Карого тимчасово відсторонив Андрія Білоуса від викладання, а ось посада у Молодому театрі — у відомстві КМДА, які заявили, що не мають офіційних підстав для звільнення. Це спричинило дискусії в соціальних мережах і протести під Молодим театром, також актор(к)и зареєстрували петицію про звільнення Андрія Білоуса з посади головного режисера.
І тут мав би пролунати суворий голос держави: розслідування, призупинення повноважень, бодай якась оцінка ситуації. Але ні. Вочевидь, для Міністерства освіти і науки України це не сигнал тривоги — це знак до дії. 24 квітня 2025 Білоусу присвоюють звання доцента. Під шум петицій, заяв постраждалих і медійного розголосу — без тіні сумніву щодо етичності.
Нам обіцяли нульову толерантність до насильства у вищій освіті. Але, здається, міністерські накази досі пишуться з інструкцією «талановитим дозволено більше». Ні, ми не очікували, що посадовець із МОН особисто прочитає пости в Instagram зі свідченнями жертв. Але те, що десятки актор_ів, студент_ок, журналіст_ів і правозахисниць волають «це не ок!» — теж навряд чи залишилось непоміченим. Радше — проігнорованим.
Бо чого ми хочемо, зрештою? Щоб обвинувачений у домаганнях не підвищувався в посаді? Щоб університет мав політику протидії сексуальному насильству, яка справді працює, а не лише публікується на сайті? Щоб МОН, перш ніж підписувати звання доцента, хоча б перевірило, чи не палає навколо кандидата багаття з хештегів #домагання, #немовчи і сорому?
Замість реакції — академічний апгрейд. Замість відповідальності — титул. Це не просто цинізм. Це формальна легітимізація насильства. Це жест, що дає сигнал всім іншим викладачам, режисерам, людям у владі: навіть якщо спливе правда — вам нічого не буде. Можливо, навіть премію отримаєте.
Ми у «Гендер в деталях» не маємо повноважень скасовувати міністерські накази. Але ми маємо пам’ять. І публічність. І віру в те, що академічна спільнота здатна на більше, ніж мовчазне спостереження за тим, як злочинці отримують звання.
Підпишіть петицію щодо припинення повноважень директора-художнього керівника Молодого театру Білоуса А.Ф. та директора Департаменту культури КМДА Анжияка С.М.
Підпишіть петицію щодо впровадження систематизованої комплексної політики протидії сексизму, сексуальним домаганням та гендерно зумовленому насильству у закладах вищої освіти.
Альона Грузіна, гендерна експертка, керівниця відділу комунікацій та адвокації «Гендер в деталях»
