Про те, як попередити насильство в інтернеті та убезпечити себе та дітей розповідаємо в рамках інформаційної кампанії «Кібернасильство: знаємо та протидіємо».
Кібернасильство, як одна із форм домашнього насильства
Існує багато форм домашнього насильства: фізичне, економічне, психологічне і сексуальне. Однією із них є і кібернасильство.
Щоденно користуючись соціальними мережами чи вебресурсами, кожен і кожна з нас піддаються ризику зазнати негативного, а подекуди й насильницького впливу.
Про те, як попередити насильство в інтернеті та убезпечити себе та дітей розповідаємо в рамках інформаційної кампанії «Кібернасильство: знаємо та протидіємо». Ініціатива реалізується в межах Міжнародної акції «16 днів проти насилля».
Кілька важливих кроків та порад, які допоможуть зменшити ризик та не постраждати від кібернасильства:
• Оберігайте персональну інформацію. Не діліться особистими даними, контролюйте налаштування конфіденційності та захисту, а також не відкривайте сумнівні посилання та файли від невідомих осіб.
• Розпізнавайте кібернасильство. Будьте уважні до ознак агресії чи переслідування. Постійні негативні коментарі, повідомлення з погрозами, небажані контакти – це ознаки кібербулінгу чи кіберсталкінгу.
• Виховуйте відповідальність у мережі. Спілкуйтеся в мережі ввічливо.
Позитивний приклад онлайн-спілкування може допомогти створити здорове кіберсередовище та мотивувати інших робити те саме. Будьте підтримкою для тих, хто піддається кібернасильству. Важливо показати людині, яка постраждала від кібернасильства, що вона не самотня.
• Повідомте про інцидент правоохоронні органи. Не варто замовчувати чи ігнорувати насильницький контент.
У деяких випадках кібернасильство є правопорушенням, і правоохоронні органи мають відповідні засоби для розслідування та покарання винних.
Діти – найбільш вразлива до кібернасильсва група осіб. За результатами опитування, кожну десяту дитину віком 6-17 років в Україні просили надіслати свої інтимні фотографії в соціальних мережах.
Батькам та педагогам варто завчасно провести роз’яснювальну роботу, щоб убезпечити їх користування інтернетом. Відверті розмови про ризики «онлайн» можуть запобігти багатьом проблемам. Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація – це персональні дані і захист такої інформації передбачений законодавством. Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати в інтернеті, а що ні. Також навчіть дитину правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів. Найкращий варіант – ігнорувати провокатора, не давати йому те, чого він прагне, а саме: бурхливу відповідь та емоції.
Кібернасильство може проявлятися різними способами. Його можуть застосовувати партнер чи партнерка, зокрема й колишні, або інші родичі. Це може впливати на психоемоційний стан людини, викликати відчуття страху, тривоги та безпорадності. Кривдники можуть:
контролювати дії партнера/ки в інтернеті, перевіряти повідомлення, соцмережі або зловживати доступом до облікових записів
погрожувати публікацією особистих фото чи відео
примушувати ділитися паролями та особистою інформацією.
Якщо Ви чи Ваша дитина зазнали кібернасильства, зверніться по допомогу. Зробити це можна за будь-яким вказаним нижче каналом зв’язку:
Поліція за номером 102
Електронне звернення до кіберполіції (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/)
Урядова «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547
«Гаряча лінія» з питань запобігання насильству: 116 123 або 800 500 335
Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103
Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116-111 або 0800500225 (цілодобово, безкоштовно)
