Сексуальне насильство під час війни: що ми знаємо і як можемо протидіяти?
Сексуальне насильство під час війни: що ми знаємо і як можемо протидіяти?
Центр надання соціальних послуг інформує:"Сексуальне насильство під час війни" Сексуальне або сексуалізоване насильство, сексуальна експлуатація та погроза насиллям – супутники будь-якої війни. Насильство може бути одним із видів тортур, способом домінувати для озброєних людей. Насильство є в побуті, армії, з боку окупантів, на окупованих територіях, у полоні. Кількість випадків зростає від безкарності.
Коли постають питання виживання, психіка працює інакше. У людей зі зброєю та владою у таких випадках з’являється відчуття, що їм можна все. Також варто зазначити, що насильство може існувати й усередині армії – стосунки, які можуть призвести до примусу, присутні в будь-якій армії світу, де є представники двох статей.
Єдина «унікальність», яка є на цій війні – велика кількість інформаційних і технічних засобів, які допомагають фіксувати сліди цих злочинів: вебкамери, телефони, відеореєстратори. Тож хороші новини полягають у тому, що злочинців ідентифікувати й упіймати стало простіше.
Зовсім не кожна чи кожний, хто зазнав насилля, звертаються до правоохоронців.
Це обумовлено тим, що люди з міст, які пережили окупацію, не відчувають, що можуть до когось звернутися з цією проблемою, і тим більше не вірять, що їм можуть допомогти: покарати винних і навіть сплатити компенсацію.
У зґвалтування, як і решти воєнних злочинів, немає терміну давності, провадження розглядають і через десять чи 15 років. За насильство під час війни передбачений трибунал. Про це часто не знають і ті люди, які коять насильство.
Доказова база у випадку зґвалтування з боку військового є набагато простішою, ніж у випадку «звичайного» сексуального насильства та зґвалтування. Позов можна подати впродовж будь-якого часу, навіть якщо вже не маєш ніяких слідів.
Зазвичай люди вважають, що після зґвалтування людині терміново потрібна психологічна допомога, але насправді це не зовсім так. Людині насамперед потрібна стабілізація: поспати, відпочити, поїсти, зігрітися. Після цього людина може дуже довго не звертатися по психологічну допомогу. А от медична допомога потрібна відразу, бо найчастіше – це незахищені статеві контакти, після яких потрібна ПкП-терапія, потрібно здати аналізи на захворювання, що передаються статевим шляхом. Також можна відразу звернутися за юридичною допомогою: проконсультуватися, що робити в майбутньому, або відразу подати позов у поліцію.
Загальний алгоритм дій у випадку зґвалтування
________________________________________
1
ПКП-ТЕРАПІЯ. Перше, що треба зробити – подбати про своє здоров’я. Фонд «Сильні» відразу шукає найближчий до людини кабінет ПкП-терапії. Там людині видають ліки, імунну терапію, яка на 99,9% захищає від ВІЛу. ПкП-терапію можна провести до спеціального огляду профільним спеціалістом, її може призначити черговий лікар чи черговий інфекціоніст. Ці ліки потрібно прийняти протягом 72 годин після незахищеного статевого акту. В Україні є державна програма, і таких кабінетів дуже багато, вони завжди перебувають на базі державних медичних установ.
2
ОГЛЯД ГІНЕКОЛОГА ТА ЗАХИСТ ВІД НЕБАЖАНОЇ ВАГІТНОСТІ. Якщо незахищений статевий акт був реалізований, дівчина може випити morning pills. Це пігулки, які треба прийняти впродовж 36 годин після акту насилля, щоб захиститися від небажаної вагітності. Не завжди незахищений статевий акт призводить до вагітності, тому цей крок не є обов’язковим і його краще поєднати з візитом до гінеколога.
3
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ АБО ДОПОМОГА. Важливо хоча б проконсультуватися та дізнатися про свої права, що робити та як поводитися.
4
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА. Коли людина готова говорити про свій досвід, їй варто підшукати психотерапевта чи соціального працівника. Зараз люди, які пережили насильство, можуть більше схилятися до онлайн-терапії, оскільки це дає більше відчуття захищеності: можна не показувати обличчя та розуміти що ти керуєш процесом – навіть в тому, що можеш у будь-який момент припинити спілкування та закінчити сесію.
Як зібрати доказову базу:
• Фотографуй усе, що тебе оточує, і сліди, які є на тобі (якщо ти на окупованій території, сфотографуй, надішли комусь і видали);
• Якщо є річ із плямами фізіологічних речовин, запакуй її в прозорий пакет;
• Запиши контакти людей, які були свідками. Навіть якщо зараз, в окупації, вони нічого не кажуть, після деокупації вони зможуть дати свідчення;
• Запиши всі деталі, які ти пам’ятаєш зараз.
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СПЕЦІАЛІСТИ, ЯКІ ГОТОВІ ВАМ ДОПОМОГТИ
• Національна поліція України (цілодобово) – 102;
• Поліцейські громади (066)-611-57-38;(095)-862-32-13.
• Спеціалізована служба первинного соціально – психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Миколаївського міського центру соціальних служб (095)-145-57-39.
• Гаряча лінія Миколаївської міської військової адміністрації :(050)-559-41-16;(050)-734-83-79;(095)-820-94-80;(095)-698-98-18.
• Клініка дружня до молоді (050)-767-44-03.
• Громадський центр «Аваліст» (066)-357-70-02.
• БФ «Слов’янське серце» (050)-036-86-55.
ГО " Десяте квітня" 0800332858.
